Старосамбірська

Перезимівля озимих культур є однією з найважливіших проблем у виробництві зерна,яку необхідно враховувати і знаходити засоби максимального зменшення її шкідливих наслідків.

Безумовною особливістю нинішньої календарної зими, яку за метеорологічними показниками певною мірою можна вважати не типовою, є підвищений температурний режим, відсутність снігового покриву на полях у грудні-січні та тривала недостатність опадів. Зрозуміло, що такий перебіг погодних умов впродовж зимового періоду викликає певне занепокоєння, оскільки при різкому зниженні температурних показників у подальшому існує реальна загроза ушкодження і вимерзання посівів. Особливо небажаним такий перебіг погодних умов є, де в осінній період затяжна дощова погода стримувала посів озимих і  не вдалося отримати своєчасні сходи  зернових культур і рослини розпочали зимівлю в ослабленому стані.

Разом з тим, узагальнюючи гідротермічні умови на фоні яких відбувається перезимівля пшениці озимої та інших озимих культур, слід зазначити, що вони є доволі сприятливими, оскільки рослини впродовж більшої частини цього часу не відчували негативної дії низьких температур, в міру були забезпечені вологою і в світлий час доби мали змогу відновлювати процеси життєдіяльності. Особливо це було на користь посівам озимини пізніх строків сівби, на значній частині яких уже в зимовий період рослини досягли фази кущіння. Впродовж перших двох місяців календарної зими вагомих причин для ушкодження, а тим більше для загибелі посівів, не спостерігалося, оскільки грудень і січень відзначались підвищеною температурою повітря. Найбільша кількість опадів за цей час випала в третій декаді грудня. Середня температура повітря за останню декаду минулого року становила 1,88°С тепла. На завершення декади сніговий покрив на полях був практично відсутній, глибина промерзання ґрунту не перевищувала 1-3см. Загалом, за грудень середня температура повітря склала 4,25°С морозу.

В першій декаді січня на фоні вранішніх густих,переохолоджених туманів та незначних опадів продовжував утримуватися підвищений температурний режим. Так, середня температура повітря за першу декаду склала +0,53°С. В окремі дні позначка термометра зростала до 5,0 °С тепла. Спостерігались опади у вигляді дощу та мокрого снігу. Відносна вологість повітря виявилася доволі високою і варіювала впродовж декади від 76 до 95%.Середня глибина промерзання ґрунту була незначною і знаходилася в межах 2-4 см. Сніговий покрив на полях був майже відсутній, лише в окремих місцевостях його висота не перевищувала 1,0–1,5 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння пшениці озимої впродовж декади знижувалася лише до -1,3 °С і не становила найменшої загрози для рослин .Приймаючи до уваги гідротермічні показники першої декади січня можна стверджувати, що за своїми значеннями та тривалістю їх дії вони відповідали початку другої фази загартування рослин, коли за звичайних умов відбувається гальмування процесів дихання, зменшення витрати вуглеводів та поступове зневодненням клітин, яке супроводжується значними якісними змінами структури їх протоплазми. Власне, в такому стані рослини озимих зернових культур знаходилися впродовж порівняно тривалого часу, починаючи з  грудня і до ІІ декади січня місяця.

За вторгнення арктичного повітря в другій  половині другої  декади січня відбулася різка зміна погодних умов. З 16 січня на полях утворився сталий сніговий покрив висотою до 30 см. Температура повітря знизилась до -15…-25^оС, середньодекадна температура коливалась від -1^оС до -15^оС. Середня температура за звітний період становила -6,3^оС. Спостерігався вітер змінних напрямків (ПнЗх, Зх, Пн) різної сили від 2-3 м/с до 15-19 м/с з поривами до 21 м/с. Відносна вологість коливалась в межах 67-89%.Мінімальна температура грунту на глибині залягання вузла  кущіння озимих (3см) знижувалась до 2-10 ^оС морозу з незначним сніговим покривом,такі значення  були абсолютно безпечними для рослин. В третій декаді січня спостерігалася аномально тепла, як для цієї пори року, з невеликими опадами, погода. В першій половині звітного періоду середньодобові температури повітря утримувалися в межах 0,5–6,4 °С тепла, в другій – 1,9–2,5°С морозу. В світлий час доби максимальна температура повітря підвищувалася до +9°С, а вночі значення цих температурних показників знижувалися до -4,7 та -6,0 °С відповідно. Середня температура повітря за декаду склала +1,1°С. При цьому відносна вологість повітря за рахунок туманів, мряки та ожеледиці була достатньо високою і знаходилася в межах 70–98%.В останні дні декади місцями утворився сніговий покрив висотою близько 0,5–1,0 см, який швидко розтанув. Середня глибина промерзання ґрунту становила 4–8 см. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння рослин пшениці озимої не була нижчою за -1,0 °С, що було значно вище критичної температури їх вимерзання. Загалом, погодні умови третьої декади січня виявилися сприятливими для озимих культур.

Аномально тепла погода початку лютого місяця(температурні показники тримались переважно в плюсовому діапазоні спричинила танення снігу та застій води у борознах. Циклони та атмосферні фронти,які надійшли в другій пентаді декади спричинили різкі перепади погодних умов: спостерігалось періодичне чергування мінусових та плюсових температур, опадів у вигляді дощу та снігу. В ніч на 7 лютого спостерігались аномальні природні явища: опади снігу з ожеледицею, замерзаючий, переохолоджений туман. На полях утворився сталий сніговий покрив 10-40 см з льодяною кіркою. Вітер різної сили та напрямків від східного до південно-східного з переходом на північний швидкістю 3-20 м/сек. Відносна вологість становила від 82% до 95%. Середньодобова температура коливалась в межах –4,15^оС…+4,4^оС (вдень -6^оС...+9^оС, вночі -9^оС..+5^оС). Середньодекадна температура становила -1,5^оС.

Для визначення життєздатності рослин озимих культур  було проведено  перший тур відбору  монолітів. Проби відбирались 23-24 січня в  ФГ «ПСП і Компанія».  Озима пшениця -фаза розвитку- третій листок кущіння,час посіву І- ша декада  листопада,попередник –соя . Загальна кількість відібраних рослин 335 шт.,і з них здорові – 329шт або 98,2%,частково пошкоджені 4шт,або1,2%,загинуло- 2шт.,або -0,6%. Для проведення фітопатологічного аналізу відібрано 100 штук рослин,із них здорові –97%,уражених 3% виявлено минулорічний  інфекційний запас збудників борошнистої роси-2%,септоріозу-1%.   Характеризуючи теперішній стан озимих культур після відбору монолітів слід  відмітити,що він знаходиться в прямій залежності від  часу сівби. Озимі зернові можна віднести до категорії задовільних з рівномірною густотою ,але не вирівняні за фазою розвитку рослин: від шильця до 3-4 листків або початок кущення.

Озимий ріпак-30 га. Стан посівів задовільний. Загальна кількість відібраних рослин-290 шт.,із них здорові –283 шт.-97,5%. Частково пошкоджені- 5шт.-1,88%,загинувши-2шт.,або 0,75%. Із 100 рослин здорові 98%,уражених 2% в т.ч. фомозом-1 %,альтернаріозом-1%. Густота рослин ріпаку складає 25- 45 рослин на кв.м.- Уражене  з осені хворобами листя нижнього ярусу. Рослини озимих мають  добру регенеративну здатність при їх відрощуванні.

Аналіз стану посівів озимих зернових культур і ріпаку та гідротермічних показників впродовж більшої частини поточного зимового періоду (грудень–січень-половина лютого) свідчить про те, що жоден із наведених чинників не має суттєвого негативного впливу на перезимівлю рослин. Зрозуміло, що перезимівля озимих зернових культур ще не завершена. Попереду  ІІІ декада лютого та березень місяць, які, звичайно, можуть піднести небажаний сюрпризи  , які здатні завдати шкоди посівам не масового, а виключно локального характеру.

Для оцінки умов перезимівлі озимих посівів пропонується, наприклад, користуватися визначеними такими співвідношеннями температури повітря і висоти снігового покриву: при середній декадній температурі повітря -8°С висота снігового покриву на посівах має становити не менше 5 см, при -10°С – не менше 7 см, при -15°С – не менше 14 см і т. ін. При порушенні цих співвідношень, коли під час морозів на посівах протягом трьох декад, які не обов’язково йдуть одна за одною, відсутній сніговий покрив відповідної висоти, спостерігаються значні пошкодження озимих культур, що може виявитися не відразу, а поступово. За цих умов для згубної дії низьких середньодобових температур ґрунту на глибині залягання вузла кущення достатньо трьох-чотирьох діб щоб рослинам було нанесено серйозні пошкодження. Особливо це є небезпечним наприкінці зимового періоду, коли із-за витрат захисних речовин та різких потеплінь стійкість озимини знижується. Таким чином, враховуючи розвиток рослин озимих  культур на сьогоднішній день та приймаючи до уваги прогнози погодних умов на найближчу перспективу, можна стверджувати, що значної загрози посівам на завершальних етапах зимового періоду не передбачається. Для збереження врожаю озимини необхідно постійно вести спостереження за посівами, так як через перепади температур, поперемінне відтавання та замерзання ґрунту в лютому, можливе випирання рослин, що супроводжується пошкодженням кореневої системи.

Разом з тим, є велика ймовірність відновлення активної вегетації озимини в оптимальні строки, що за якісного догляду за посівами може забезпечити вагомий урожай. Серед першочергових завдань для агроформувань – боротьба з мишоподібними гризунами, проведення підживлення недостатньо розвинених посівів, обстеження полів озимих зернових культур з метою визначення подальшої стратегії боротьби з бур’янами, хворобами та шкідниками.

Tweet