Старосамбірська

районна державна адміністрація

Прогноз фітосанітарного стану агроценозів на території Старосамбірського району в 2021 році

Характеристика агрометеорологічних і фітосанітарних умов 2020-2021 року 

Одним із чинників зміни фітосанітарного стану агроценозів є погода (температура, опади,вологість). Впродовж вегетаційного періоду с/г культур 2020 року погодно-кліматичні умови були  різноманітними (як сприятливими,так і несприятливими) для розвитку та поширення шкідливих організмів.

За перебігом синоптичних процесів осінній період 2020 року був аномальним. Упродовж вересня

 переважала суха, тепла погода. Середньомісячна температура повітря коливалась від +10,4 С до +19,2 С, максимальна  температура досягала 26-30 С. Тим часом, вищезазначені умови сприяли масовому розвитку й поширенню шкідливих організмів. Сходи озимого ріпака заселяли хрестоцвітні блішки,попелиці,пошкоджували листоїди,білани.

В жовтні серія циклонів обумовила похолодання та опади у вигляді  дощів. Це ускладнило перебіг посівних робіт і як наслідок, на більшості площ відмічалось недружнє та невчасне проростання  насіння озимих зернових. Середня місячна температура склала +8,8 С. Умови сприяли збереженню дрібних ссавців в агроценозах.

У листопаді погода вразила своєю не одноманітністю. В другій декаді відбулось різке похолодання,пройшли опади дощу, дощу із мокрим снігом. Відбувся перехід середньодобових температур через +5С.

Грудень 2020 року,виявився прохолодним з достатньою кількістю опадів. Середньодекадна температура повітря була -0,2 С до -2,1 С. Січень 2021 року відмічався нестійкою,з чергуванням морозів з відлигами,погодою на фоні опадів у вигляді снігу, дощів,туманів,ожеледиці. Через затоплення нір талими водами на більшій території району відбулась загибель мишоподібних гризунів.

                                              БАТОЇДНІ ШКІДНИКИ.

Мишоподібні гризуни, яким  притаманна динамічність розвитку та висока міграційна здатність, залишаються найнебезпечнішими  багатоїдними шкідниками а агроценозах району.

Найпоширенішими в посівах протягом вегетаційного періоду були сірі полівки( звичайна) та миші (хатня,лісова,польова).Погодні умови та достатня кормова база восени 2019 року сприяли розвитку і поширенню гризунів у багаторічних травах,садах, лісосмугах. Восени загальний рівень заселення орних та неорних земель був на рівні минулого і не перевищував економічного порогу шкодочинності  ,чисельність складала 1-1,3 жилих колонії на гектарі. Найвища щільність гризунів спостерігалась на неорних землях,балках,узбіччя доріг. Пробудження і розселення гризунів відбуватиметься наприкінці березня-протягом квітня.

На присадибних ділянках значного поширення набула полівка водяна. Цей гризун став справнім лихом на полях,оскільки повністю виїдає середину з коренеплодів моркви, буряків,залишаючи лише шкірку і розетку листків .Не меншої шкоди цей шкідник завдає молодим саджанцям дерев  повністю з"їдаючи коріння.

Грунтові фітофаги.Дротяники. З року в рік їх чисельність та шкодочинність зростає. За результатами грунтових обстежень сільськогосподарських угідь  базовому господарстві восени 2020 року середня чисельність дротяників в усіх полях сівозміни становила 0,75 екз./м.кв. Аномально тепла зима посприяє добрій перезимівлі шкідника і можна передбачити ймовірність істотної шкоди в посівах овочевих та просапних культур

Травневий хрущ. Літ жуків  розпочався в кінці квітня на початку травня місяців. В полі зору протягом 30хв налічувалося 4 жуки. Низька активність льоту фітофагів пов»язане з біологічними особливостями розвитку виду,який триває 4 роки. Травневе похолодання сповільнило живлення і шкідливість імаго травневих хрущів, а відкладення яєць були розтягнутими у часі. Низький рівень агротехніки,засмічення бур»янами орних земель, наявність огріхів в середині посівів або залишених земель створять передумови для накопичення личинок грунтових поліфагів.

Щоб захистити розсаду овочевих культур,при посадці полуниці від грунтових шкідників,корені рослин перед висаджуванням у відкритий грунт замочують у суспензії актари (1,5% г/л води на 250 рослин при t 18..23 C та  експозиції 1,5-2 години).

Капустянка звичайна в період вегетації 2020 року найбільшої шкоди завдала посадкам картоплі, розсаді овочевих культур,столовим бурякам,цибулі в основному на присадибних ділянках.Пошкодженість рослин становила 1-4,макс. 25% рослин,подекуди відмічено загибель сходів та розсади овочевих культур. Сприятливі умови перезимівлі,які склалися протягом зимового періоду, не проведення профілактичних та захисних заходів розширить ареал та  збільшення чисельності капустянки.

Слимаки. Впродовж останніх років відмічено зростання чисельності та шкідливості слимаків,зокрема, на овочевих культурах. Вони не тільки завдають механічних пошкоджень рослинам, але й переносять збудники хвороб. В індивідуальних господарствах за підвищенної вологості знищують будь-яку рослинність. Надалі зберігається тенденція зростання динаміки популяції слимаків.

Листогризучі совки. Найбільш поширеними в посівах є: совка-гамма, капустяна. Впродовж багатьох років капустяна совка залишається домінуючим видом серед листогризучих совок. Розвиток шкідників  проходив  у двох поколіннях,більшої шкоди завдавала гусінь першої генерації на присадибних ділянках з капустою

На  початку серпня на окремих посівах столового буряка. спостерігалось активне живлення гусені листогризучих совок . При маршрутних обстеження посівів кукурудзи виявлено було пошкоджені листогризучими совками другої генерації качани кукурудзи, які пізніше інфікувались збудниками фузаріозу.

Рівень чисельності і шкідливості вищезазначених совок залежатиме від умов перезимівлі та гідротермічних показників протягом вегетаційного періоду.

Сонцевик будяковий(чортополохівка) Гідротермічні умови  можуть сприяти масовому льоту метеликів сонцевика будякового, або чортополохівки. Вогнища поширення шкідника спостерігаються переважно на узбіччях доріг, в лісах, на околицях полів, присадибних ділянках, на берегах водойм, схилах пагорбів та гір. На харчову поведінку шкідників впливатиме спекотна погода. Під час розвитку гусінь чортополохівки об'їдає листя рослин, яке скелетує аж до прожилок. Для харчування гусінь вибирає переважно різні бур'яни родини айстрових, проте в особливо спекотну погоду завдає шкоди помідорам, баклажанам, баштанним культурам, а також посівам соняшнику, сої, кукурудзи, хмелю, рицини. На присадибних ділянках пошкоджують айстри, лаванду, артишок. Під час міграції швидкість переміщення метеликів може сягати швидкості до 50 км/год, за добу долають відстань до 500 км.

При відродженні і живленні гусені чортополохівки (економічний поріг шкідливості становить 1,5-2 гусені на 1 рослину), заселені шкідником рослини обробляють інсектицидами з діючою речовиною імідаклоприд+лямбда-цигалотрин, або хлорпірифос. Обробітки посівів проводять в тиху безвітряну погоду, у ранкові та вечірні години.

         Шкідники і хвороби зернових

В посівах озимих колосових культур існуючий з осені минулого року інфекційний запас фітопатогенів є джерелом розповсюдження хвороб рослин. Враховуючи особливості кліматичних умов і технологічних заходів системи захисту озимих зернових культур на початкових етапах розвитку, можливо цілеспрямовано та успішно впливати на їх фітосанітарний стан.

Очікується наростання рівня розвитку грибкових хвороб,а саме:борошнистої роси, септоріозу , гельмінтоспоріозу ,кореневих гнилей. Для попередження масового розповсюдження грибкових хвороб озимих зернових при настанні середньодобових температур вище +8-+10 С необхідно провести захист одним із дозволених препаратів фунгіцидної дії відповідно “Переліку”.

Із шкідників будуть шкодити попелиці,блішки,п»явиці.

Перед посівом насіння ярових зернових культур необхідно знезаразити від комплексу фітопатогенів. Вибір протруйника залежить від результатів фітоекспертизи насіння з врахуванням не лише наявних збудників на насінні, всередині насіння і в ґрунті, а й тих стресових умов, які вплинуть на рослини в полі. При виборі препаратів відповідного спектра дії та рівня захисної спроможності щодо комплексу патогенів проти сажкових хвороб, кореневих гнилей, плямистостей листя, пліснявіння насіння.

Шкідники та хвороби технічних культур.

Найбільш поширеними шкідниками  були :хрестоцвітні блішки,ріпаковий квіткоїд,ріпаковий трач, прихованохоботники, капустяний та ріпаковий білан.

В посівах ріпаку на території району спостерігалося активне розселення жуків ріпакового стеблового прихованохоботника і ріпакового квіткоїда.

На одну рослину нараховувалось 20-25 штук ріпакового квіткоїда,а тому є можливість їх високої чисельності у поточному році,що буде необхідністю обов”язкового захисту посівів у фазі бутонізації.. Хвороби, пероноспороз, фомоз, альтернаріоз посівів ріпаку залежатимуть від перезимівлі посівів,запасу інфекції,пошкодження генеративних органів ріпаковим квіткоїдом,передозування добрив.

На густоту рослин соняшнику негативно впливатимуть ґрунтові шкідники – дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів. За сприятливих погодних умов, ґрунтової і насіннєвої інфекції можливе ураження рослин культури несправжньою борошнистою росою,сірою гниллю.

Шкідники та хвороби бобових культур

У посівах сої розвиватимуться й шкодитимуть личинки та жуки бульбочкових довгоносиків, попелиць, місцями - гусінь листокруток, п`ядунів, листогризучих совок, павутинний кліщ, які за сприятливих погодних умов та при відсутності захисних заходів можуть завдати шкоди посівам культури. Підвищена вологість і температура повітря 18…26°С сприятимуть поширенню мікоінфекцій, зокрема, аскохітозу, пероноспорозу, альтернаріозу, білої гнилі або склеротиніозу, тощо. За встановлення сухої і теплої погоди можливий розвиток фузаріозного в`янення.

Від павутинного кліща посіви обприскують акарицидами на основі фенпіроксимату (ортус, КС, 0,7-0,9 л/га). В насіннєвих посівах обприскування проводять після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції, а уражені вірусами рослини видаляють.

Тепла і помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу сої, за умов прохолодної погоди розвиватимуться сім’ядольний бактеріоз, пероноспороз, церкоспороз. Під час проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть фузаріозною, іншими кореневими гнилями. Для попередження розповсюдження захворювань рослини сої, які дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих ділянок видаляють. Посіви обприскують фунгіцидами.

Шкідники і хвороби картоплі.

Колорадський жук лишається найнебезпечнішим шкідником пасльонових культур,В посівах базового господарства інтенсивність пошкодження колорадським жуком  у фазу бутонізації личинки та імаго фітофага пошкодили 8-10% кущів картоплі, під час цвітіння відповідно12-14%. Дані осінніх грунтових розкопок 2020 року свідчать,що шкідник заселив 16% обстеженої площі за середньої чисельності 1,5екз./м.кв. і пішов на зимівлю в задовільному фізіологічному стані .Враховуючи задовільний стан,за доброї перезимівлі можна передбачити масове заселення і пошкодження посадок картоплі

Оскільки район належить до зони із підвищеною кількістю вологи та помірною температурою повітря (середня температура найтеплішого місяця липня – 18-20 0С), ці умови є оптимальними для розвитку фітофторозу на всіх посадках картоплі.

Через суху спекотну погоду минулого літа хвороба мала помірний та депресивний характер розвитку та масового поширення в поточному році набуде після зливових дощів,різких коливань денних та нічних температур, рясних рос.

У 2021 році розвиток бактеріальних хвороб залежатиме від якості посадкового матеріалу,термінів посадки. Тому слід ретельно готувати насіння, оздоровлювати та поновлювати його.

Шкідники і хвороби овочевих культур.

Капуста.У 2021 році посадкам капусти і надалі завдаватимуть шкоди-хрестоцвітні блішки,капустяна попелиця ,совка,капустяний та ріпаковий білани,які кожного року мають господарське значення в нашому районі.

За умов різких коливань температур,надмірній вологості повітря та пошкодження рослин шкідниками можливе поширення та розвиток наступних хвороб:слизистий,судинний бактероіз, фомоз, пероносрором .Протягом останніх років господарського значення набула кіла капусти Джерелом інфекції  є грунт, недотримання сівозміни,заражений посадковий матеріал.

Цибуля.                  

Рослинам цибулі суттєвої шкоди завдаватимуть личинки цибулевої мухи, прихованохоботник, за посушливих умов ймовірний інтенсивний розвиток тютюнового трипса.

Кабачки, огірки, інші гарбузові культури пошкоджуватимуть баштанна попелиця, тютюновий трипс, павутинний кліщ.

У  2021 році слід очікувати ураженість посівів бактеріозом (температура повітря 25-27 С),розвиток пероноспорозу буде за високої відносної вологості повітря більше 87% і помірної температури 15-27 С. Розвитку борошнистої роси сприятимуть температура 25-27 С і вологості повітря 20-80 %,а роси й часті опади- антракнозу.

Шкідники і хвороби кукурудзи.

У сезон вегетації 2020 року середня чисельність найшкідливіших фітофагів не перевищувала порогу шкідливості,проте відмічено спалах чисельності стеблового(кукурудзяного)метелика,особливо приватний секторі. У фазі викидання волотей (співпадає з періодом виплодження гусениць) слід обприскувати посіви інсектицидами. За результатами обстежень полів кукурудзи(індивідуальні подвірні господарства) ураженість  рослин пухирчастою сажкою становила 5% рослин. та гельмінтоспоріозною плямнистість. З метою обмеженню розвитку хвороб слід уникати повторних посівів кукурудзи, дотримання технології вирощування.

Шкідники і хвороби плодових культур.

За теплої і посушливої погоди  повсюдно у яблуневих садах зростатиме чисельність та шкідливість сисних фітофагів (кліщів, попелиць, медяниць, щитівок, несправжніх щитівок). Молоді жуки яблуневого квіткоїда харчуватимуться листками дерев, в кінці червня вони перейдуть у літню діапаузу. В незахищених садах метелики білана жилкуватого відкладатимуть яйця, через 2-3 тижні відроджуватиметься гусінь; закінчить живлення і заляльковуватиметься гусінь золотогуза, розанової листокрутки, шовкопрядів, яблуневої молі, згодом вилітатимуть метелики і відкладатимуть яйця. Скрізь триватиме літ, яйцекладка, відродження та живлення гусені яблуневої плодожерки першого покоління. Личинки яблуневого і грушевого плодових пильщиків пошкоджуватимуть плоди, виїдаючи насіннєву камеру. Личинки сливового пильщика живитимуться плодами сливи, що спричинятиме завчасне їх опадання. Вишнева муха відкладатиме яйця в плоди вишні й черешні середніх і пізніх сортів, де розвиватимуться її личинки.

Спека та висока вологість повітря сприятимуть повсюдному поширенню в зерняткових і кісточкових насадженнях борошнистої роси, плодової гнилі. Масовій появі кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, у яблуневих і грушевих садах - розвитку парші сприятиме прохолодна погода за значних опадів..

Шкідники і хвороби ягідних культур

Інтенсивність подальшого розвитку,поширення шкідливих організмів  буде визначатися погодними умовами. За збереження  теплої з помірними опадами погоди масово заселятимуть кущі сисні шкідники(попелиці,кліщі). У вологі роки значної шкоди завдаватимуть слимаки.

На плантаціях суниці господарське значення матиме розвиток бурої,білої плямистості листя,борошнистої роси,сірої гнилі; на    малині-пурпурова плямистість (дідімела),антракноз.

У виноградниках (приватний  сектор)будуть шкодити кліщі (паутинний,зудень), гусениці  гронової листокрутки), гусениці  гронової листокрутки.  Із хвороб мілдью,оїдіум.

За надпорогової чисельності шкідників та вогнищ хвороб провести захисні обробки дозволеними препаратами,враховуючи  термін очікування перед збиранням врожаю.

За такої фітосанітарної ситуації основні зусилля доцільно спрямувати на дотримання систем захисту сільськогосподарських культур, які базуються на оптимальному поєднанні організаційно-господарських, імунологічних, біологічних і хімічних заходів, що забезпечує регулювання чисельності шкідливих організмів на невідчутному рівні.Розвиток шкідників та хвороб сільськогосподарських культур в 2021 році регулюватимуться погодно кліматичними умовами, розвитком ентомофаг та проведенням необхідних заходів боротьби.

Конституція України

 

                                    

Львівська обласна державна адміністрація

Новини