Значне місце серед всього розмаїття шкідників займають мишоподібні гризуни. Як і всі решта представників тваринного світу, мишоподібні гризуни, відіграють важливу роль у природних екологічних системах. Найбільшої шкоди наносять мишоподібні гризуни сільськогосподарській галузі, завдають значних збитків аграрному виробництву та є переносниками хвороб, небезпечних для людей та свійських тварин. Шкоди в особливо великих масштабах завдають гризуни у кліматичних зонах із підвищеною температурою повітря. До них належать шкідники класу ссавців з родин мишей та хом’якоподібних. Хоча погодні умови не сприяють життєдіяльності гризунів, але повсюдно спостерігається їх наявність.
На посівах озимого ріпаку йде прикрайове заселення, проте економічного порогу шкодочинності ще не досягло і загрози для цієї культура на сьогодні не становить .На території Старосамбірського,Стрілківського,Хирівського та Добромильського ОТГ поширено 3 види –хатня "повсюдно", поширена в усіх природних зонах, заселяє зерносховища, продовольчі склади, різні господарські та жилі приміщення, а також поля, городи, лісосмуги, лісова зустрічається в лісах, лісосмугах, чагарниках, на полях і миші польова полівка, водяна полівка. Полівок існує безліч видів в залежності від географії проживання. Проте не потрібно полівок плутати з мишами. Це зовсім інша тварина, хоча зовні вони і схожі.. Майже повсюдно мешкає польова миша полівка за винятком є північні регіони.Взимку гризуни перебираються в будинки, де зможуть перезимувати в теплі. Польова миша дуже обережна і стрімка, як тільки вона відчуває небезпеку – блискавично ховається в укриття. Тим більше що цей вид веде нічний спосіб життя – вдень тварини відпочивають, а вночі проявляють активність. Полівки не впадають в сплячку у зимовий період, тому в пошуках їжі відправляються в людське житло або обгризають кору на нижній частині дерев і чагарників.
Водяна полівка..Притуплена морда, короткий хвіст, до половини тіла, та не такі стирчаті, як у мишей вуха можна спутати з сірим щуром, але у водяного сірого щура довгий і не особливо симпатичний хвіст, тоді як хвіст водяної полівки з першого погляду зовсім не помітний, короткий, живе біля джерел води — біля рік, озер і ставків. Під час повноводдя водяна полівка покидає ріку, вважає за краще жити на луках і городах. Основна їжа цих тварин – зелені частини та коріння рослин, які ростуть по берегах водойм. Завдає значної шкоди садам, та молодим насадженням. Вона обгризає кору саджанців і знищує кореневу систему, яку перегризає біля кореневої шийки. На картопляних полях восени полівка виносить бульби з-під кущів.. На присутність водяної полівки (зустрічається у нас на присадибних ділянках) вказують погризені залишки стебел і кореневищ, діаметр нір понад 5 см. Викиди землі з нір водяної полівки дуже схожі на кротовини, але, на відміну від них, не тягнуться рівним рядочком, а розподілені по площі нерівномірно, форма у них не конічна (як у крота), а приплюснута. Серед полівок найбільш поширені сіра "звичайна". Невелике сіре звірятко з коротким хвостом і притупленою мордочкою живе на луках, заплавах річок, в полях, і уникає лісів завдаючи шкоди сільському господарству. Звичайна полівка риє неглибокі нори, які мають два-три виходи на поверхню та безліч розгалужень. На глибині біля півметра знаходиться гніздова камера, вистелена сухими травниками. Крім того, у сірої полівки малята стають статевозрілими вже через 16–22 дні після народження. Розмножуються полівки протягом усього теплого періоду, сіра полівка зимує у скиртах соломи й сіна розмножується протягом теплого періоду і взимку. Одна самка може давати до 88 особин на рік. За наявності достатньої кількості корму та відсутності відлиг, полівки в полях розмножуються і взимку під снігом. Якщо земля вкривається снігом, то полівки роблять ходи під ним, не виходячи на поверхню. Під снігом живляться сходами озимих зернових. За сприятливих умов миші розмножуються масово. У полі вони риють неглибокі (30-40 см) нори, восени можуть мігрувати та заселяти скирти соломи, різні будівлі, льохи, комори. У садах, багаторічних насадженнях та неорних землях обліковують 2-3 кол/га, на посівах озимого ріпаку, озимих зернових культур поодиноке заселення. На сьогодні середня чисельність становить 1 кол /га. Небезпека пошкодження озимих культур, багаторічних трав і насаджень зберігається. Збереження сходів озимих зернових та ріпаку треба провести своєчасне обстеження с/г культур на виявлення та знешкодження мишоподібних гризунів. Природно-кліматичні умови або природні фактори сприяють регулюванню чисельності мишоподібних гризунів. Мишоподібні гризуни з настанням холодного періоду збільшують шкодочинність. Ранні морози та відсутність снігового покриву,ожеледиці й утворення крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу спричиняють загибель мишоподібних гризунів. Та незважаючи на ці обставини, щільність та шкодочинність мишей та полівок на сільськогосподарських угіддях залишаються досить небезпечною.
Профілактичними заходами найважливіші є агротехнічні: дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами на полях і в місцях резервацій гризунів (у лісосмугах та на узбіччях доріг і зрошувальних каналів), своєчасне й без втрат збирання врожаю, своєчасна та якісна оранка, за наявності на полі колоній полівок оранку краще провести з оборотом скиби на глибину 25-30 см. При цьому гине близько 70-75% гризунів. Оранка на таку глибину сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер полівок. Поряд із цим особливу увагу слід приділити посівам озимої пшениці, не допускаючи заселення їх полівками з осені. Для цього перед сівбою озимини треба знищувати гризунів на попереднику й на прилеглих угіддях. Усе це позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Боротьбу з гризунами треба здійснювати як у період масового розмноження, так і в період низької їх чисельності, коли вони живуть у місцях резервацій. У разі виявлення 3-5 жилих кол/га на полях обовязково , застосувати хімічні отруєні принади та інші дозволені до використання родентициди згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та «Доповнення…» до нього.
При роботі із засобами захисту рослин обов’язково слід дотримуватися діючих Державних санітарних правил та правил техніки безпеки.