Старосамбірська

районна державна адміністрація

Біологізація землеробства - один із методів управління агроценозом

Поле, будь-який агроценоз – живий організм з багатьма мешканцями. Тут, як, скажімо, бактерії у кишечнику людини, мешкають і корисні, і шкідливі організми. За нормальних умов, корисні контролюють рівень шкідливих і зберігається певний баланс.

Тож від того, які умови створимо для життєдіяльності корисних організмів, залежатиме й результат. У нашому випадку – стан здоров’я  посівів, та врешті й урожай. Якщо стоворити умови, в яких пригнічується діяльність ентомофагів, а це, очевидно, відбувається сьогодні, коли на поле вносять гербіциди, фунгіциди, інсектициди, десикант. Тож зараз стоїть завдання саме відновити кількість корисних організмів в агроценозі. І внесення, зокрема, біопрепаратів, в науково обґрунтованих обсягах, що дасть змогу контролювати популяцію шкідників за межею економічного порогу шкодочинності. Іншими словами, запобігти збитків, не наносячи шкоди довкіллю.

Традиційні методи сільського господарства, що базуються на застосуванні пестицидів, створили безліч джерел забруднення, знищення природних ресурсів, а тому біологічне землеробство як альтернатива інтенсивній хімізації, пропонує інший варіант боротьби з хворобами,шкідниками, оснований на поєднанні агротехнічних, імунологічних методів захисту рослин.

Біологічний метод ґрунтується на використанні проти шкідників їхніх природних ворогів, які дістали назву ентомофаги та використання корисних ефективних мікроорганізмів, які використовуються як інокулянти в грунт, рослини і навколишнє середовище.  Атому часткова заміна мінеральних добрив  (ризоагрін) , створеними на основі озотфіксуючих бактерій , що здатні збільшувати біомасу рослин сприяти кращому поглинанню ґрунтового повітря в еквіваленті від 20 до 40 кг  мінерального азоту.

При вирощуванні зернових культур невід’ємним елементом технології є і залишається протруєння насіння, завдяки чому можна зберегти 10-15% врожаю.

Для цього застосовують планриз, що має фунгіцидну  і ростостимулюючу дію, для  захисту посівів с/г культур від кореневої гнилі, борошнистої роси, іржі та інших захворювань. Виготовляється у вигляді водної суспензії, норма витрати – 2 л на 1 тону насіння.

Ризобофіт – препарат на основі бульбочкових бактерій бобових культур, які здатні засвоювати за вегетацію від 125 до 480 кг на 1 га з повітря, норма – 0,4 л на 1 тону насіння.

Найефективнішим і найекономнішим способом боротьби з гризунами є застосування біологічного препарату бактороденцид (зерно, заражене бактеріями мишачого тифу). Застосовують його в дозі 2 кг на 1 га, на 10 соток с/г культур норма витрат становить 200 г зернової принади. Важливо боротьбу з гризунами вести не лише в період їх масового розвитку, а і в період їх низької чисельності, коли вони живуть в межах резервації Бактороденцид, який має ряд переваг перед пестицидами, одна з яких – нешкідливість для корисних комах і теплокровних тварин. До того ж, поїдаючи бактороденцид, миші заражують одна одну, а відтак і всю колонію.

Біологічне землеробство дає можливість зменшити застосування агрохімікатів та пестицидів, здешевити вартість виробленої продукції, забезпечити відновлення грантової родючості, одержання врожаїв с/г культур доброї якості.

Проте, процес біологізації на використання вищеперерахованих препаратів не завершується, є ще й інші шляхи для широкого впровадження біологічного землеробства в с/г виробництво.

Конституція України

 

                                    

Канал не знайдено