Старосамбірська

районна державна адміністрація

Прогноз розвитку та поширення найважливіших шкідників та хвороб сільськогосподарських культур в липні місяці 2020 року.

В липні очікуються вищі за норму середні температури повітря та опади, які йтимуть у вигляді дощу з грозами, місцями градом. Такі погодні умови сприятимуть прискореному розвитку всіх стадій шкідників, появі і поширенню хвороб на всіх сільськогосподарських культурах.

БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

Протягом липня в посівах кукурудзи інших товстостеблих культур у різних ґрунтово-кліматичних зонах області триватиме літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання яєць, виплодження та живлення гусені. За встановлення помірно теплої та вологої погоди (температура 18…30°С, вологість повітря понад 70%) усі стадії фітофага розвиватимуться в оптимальні строки, місцями формуватиметься надпорогова чисельність та шкідливість гусені. За умов зниження відносної вологості й аномально високих температур повітря спостерігатиметься часткова або повна загибель яйцекладок та гусені молодших віків.

На початку та під час масового відкладання яєць для обмеження чисельності і шкідливості фітофага проводять знищення бур’янів і квітучих нектароносів, міжрядні розпушування просапних культур, випускають трихограму вогнівкової форми не менше трьох разів з інтервалом 5-6 діб. За наявності яйцекладок на 18% рослин або 6-8% рослин з гусінню фітофага посіви обприскують піретроїдами (карате зеон, к.е., рубін, КЕ, 0,2 л/га; децис ф-Люкс, к.е., 0,3 л/га; кайзо, в.г., 0,2 л/га); антраніламідами (кораген, к.с., 0,15 л/га), іншими інсектицидами.

Зважаючи на низький запас з минулих років листогризучих (совка-гамма, капустяна, С-чорне, конюшинова, люцернова, зернова) і підгризаючих совок (озима, оклична), в агроценозах просапних, овочевих культур, багаторічних трав спостерігатиметься невисока чисельність і шкідливість гусені. Оптимальними гідротермічними умовами для розвитку личинок совок будуть температура 20…27°С та відносна вологість повітря 70...95%. В осередках високої чисельності гусені (ЕПШ у буряках 1-2, інших просапних 3-8 екз. на кв.м) застосовують фосфорорганічні (золон, к.е., 1,6-2,0 л/га; ін.), піретроїдні інсектициди (альтекс, к.е., 0,10-0,15 л/га; децис Профі, ВГ, 0,035 л/га; децис ф-Люкс, к.е., 0,25-0,3 л/га; сумі-альфа, к.е., 0,2 л/га; ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, або аналоги). Ефективним у посадках капусти є використання гормональних препаратів (дімілін, з.п., 0,08-0,12 кг/га; матч, к.е., 0,4 л/га; номолт, к.с., 0,3 л/га). Доцільно проводити обробки у вечірні години, коли гусінь підгризаючих совок після виплодження та за появи їх другого віку харчується рослинами відкрито і є найбільш уразливою.

 

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

Хімічний захист посівів зернових колосових культур у липні не проводять. Запобігти погіршенню якості зерна від шкідників і хвороб можна збиранням прямим комбайнуванням урожаю передусім сильних і цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів та оперативним доведенням зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій.

В дозріваючих хлібах озимих і ярих зернових культур аж до огрубіння зерна харчуватимуться і розмножуватимуться сисні фітофаги, зокрема, пшеничний трипс, злакові попелиці, цикадки. За умов теплої сухої погоди липня (температура повітря 29…30°С, вологість 35…50%) збільшуватиметься кількість сисних комах, які викликатимуть щуплість та значне зниження ваги зерна. З настанням воскової стиглості зерна з’являться крилаті особини попелиць, які перелітатимуть на пізніше достигаючі посіви зернових культур, а також дикорослі злаки, згодом на сходи падалиці.

Личинки і молоді хлібні клопи, зокрема, клоп - шкідлива черепашка, маврський клоп, зумовлять втрати урожаю через проколювання зернівки в період від молочної до повної стиглості. За інтенсивного харчування вуглеводно-білковими речовинами, фітофаги нагромаджуватимуть жирове тіло. Клопи, що не встигнуть дохарчуватися до збирання врожаю, живитимуться під валками скошених хлібів, на диких злаках, нерідко у посівах кукурудзи  і навіть буряків, хоч ці рослини мало сприятливі для живлення, після чого відлітатимуть до місць зимівлі. Пошкоджені зернівки стають щуплі, зморшкуваті, зі слідами уколу у вигляді темної крапки, навколо якої помітна зона пошкодження – світло-жовта пляма; ендосперм в цій зоні стає крихким. Під дією ферментів знижується пружність клейковини, підвищується її розтягнення і, як наслідок, погіршуються хлібопекарські якості борошна, знижується схожість і якість зерна.

В колосках пшениці, ячменю дозріваюче зерно пошкоджуватимуть хлібні жуки та жужелиця, що може обумовити зменшення маси зерна. Живлення більшості жуків хлібної жужелиці закінчиться до настання жнив, фітофаги зосереджуватимуться в місцях втрати зерна. За сухої і спекотної погоди липня імаго перебуватимуть у стані літньої діапаузи. Хлібні жуки у липні спарюватимуться та відкладатимуть яйця в ґрунт на парах і просапних культурах.

Літні покоління злакових мух (шведських, гессенської) розвиватимуться в злакових бур’янах та падалиці зернових культур. Личинки хлібної п’явиці завершуватимуть свій розвиток, заляльковуючись в ґрунті, звідки наступного року вийде жук. Осередково дозріваючим зерном до збирання врожаю харчуватиметься гусінь зернової совки, шкідливість якої підвищуватиметься за несвоєчасного скошування хлібів.

Помірно тепла і надміру волога погода обумовлюватиме інтенсивний розвиток хвороб колосу. Фітосанітарне значення на посівах матимуть збудники фузаріозу, оливкової плісняви, альтернаріозу, септоріозу, що надалі створюватиме проблеми з використанням хворого зерна. Урожай з уражених фузаріозом посівів прибирають тільки прямим комбайнуванням, на токах формують партії зерна з однаковим ступенем ураження хворобою. Сире зерно негайно сушать і ретельно очищають, обов’язково проводять лабораторний контроль за вмістом в зерні мікотоксинів. Шкідливість хвороб особливо посилюватиметься при виляганні посівів або тривалому перебуванні скошених хлібів у валках та періодичних опадах. Кореневі гнилі (церкоспорельозні, фузаріозні) в посівах зернових викликатимуть білоколосість і щуплозерність, від чого втрати врожаю можуть досягати 30% і більше. За частих дощів, високої вологості та помірних температур розвиватиметься та поширюватиметься гельмінтоспоріоз ячменю та інші плямистості, що спричинятиме побуріння зародка зерна пшениці. Сажкові хвороби, зокрема, летуча, розвиватимуться на рослинах ярого ячменю здебільшого в господарствах, які не дотримуються проти сажкових заходів.

 

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР

ТА БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ

У бобах та зерні гороху,квасоля(приватний сектор) розвиватимуться личинки горохової зернівки, гусінь горохової плодожерки та бобової (акацієвої) вогнівки. На початку липня завдаватимуть шкоди рослинам культури горохова попелиця, трипси. Ураженню рослин гороху аскохітозом сприятимуть випадання дощів за температури 17...20°С і наявність рос; часті опади, роси за температури 16...19°С обумовлять прогресування пероноспорозу, борошниста роса розвиватиметься за сухої погоди і температури 18...21°С та відносної вологості повітря 70-80%, кореневі гниліt 19...23°C та відносної вологості повітря 45-60%. За агрокліматичних умов цьогорічної вегетації хімічний захист гороху в липні малоймовірний через прискорене дозрівання та санітарні вимоги. Для зменшення шкідливості комплексу хвороб і шкідників прискорюють дозрівання насіння гороху через десикацію посівів реглоном супер, в.р., везувієм, в.р.к., 2-3 л/га (пожовтіння нижніх стручків та за вологості зерна 45%, за 7 днів до збору врожаю), раундапом макс, в.р., 2,4 л/га, вулканом плюс, в.р., 2,5 л/га (побуріння 70-75% бобів, за 14 днів до збору врожаю).

При встановленні сухої і спекотної погоди в посівах сої розвиватимуться й шкодитимуть попелиці, трипси, клопи, павутинний кліщ, гусінь акацієвої вогнівки, листогризучих совок. Підвищена вологість повітря сприятиме поширенню аскохітозу, пероноспорозу, церкоспорозу, бактеріозів. За появи перших ознак захворювань під час бутонізації - цвітіння на насіннєвих посівах сої проводять обробку рослин розчинами дозволених фунгіцидів. У фазу формування бобів за надпорогової чисельності шкідників посіви захищають фозалоном (золон, к.е., 2,5-3 л/га), диметоатом (бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га), іншими дозволеними інсектицидами.

 

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

У стручках ярого ріпаку завершуватимуть живлення личинки капустяної стручкової галиці, насіннєвого прихованохоботника, в осередках живитимуться капустяна попелиця, клопи, гусінь совок, біланів, інших комах. За теплої і вологої погоди на стручках розвиватимуться альтернаріоз, пероноспороз, фомоз, сіра і біла гнилі.

За 10-14 днів перед збиранням ріпаку при побурінні 70% стручків, але за вологості насіння не нижче 30-35%, за умов вологої погоди для рівномірного фізіологічного дозрівання рослин та з метою зниження передзбиральних і збиральних втрат врожаю, а також на засмічених бур’янами посівах культури використовують склеювачі в композиціях з препаратами на основі гліфосату або глюфосинату амонію у рекомендованих дозах. Десикацію проводять гліфоганом, вулканом плюс, домінатором, в.р., 3 л/га, реглоном супер, в.р.к., 2-3 л/га, ін., розтріскування стручків ріпаку зменшують через обробку полімерними ад’ювантами латісс, КЕ, 0,5-1,0 л/га; рапсол, в.р., 1,0-1,5 л/га; споднам, к.с., 0,6-1,0 л/га, або природним біоклеєм ліпосам, 1-2 л/га.

За помірно теплої та спекотної погоди у посівах столових буряків масово розвиватиметься і шкодитиме листкова бурякова попелиця, місцями фітосанітарне значення матимуть мінуючі мухи, підгризаючі і листогризучі совки. Попелиці і мінуюча муха заселяють бурякові плантації скраю, тому інсектицидами обприскують крайові смуги шириною 45-60м і тільки за необхідності обробляють усе поле, враховуючи, що хімічні обробки найбільш ефективні проти гусені молодших (до третього) віків. Якщо 30% попелиць у колоніях уражено ентомофторозом, або співвідношення ентомофагів і попелиць становить 1:30, проводити хімічні обробки інсектицидами недоцільно.

Перші крайові обприскування буряків проводять за появи попелиць на 1% рослин з краю поля, суцільні обробки - при заселенні поодинокими колоніями попелиць більше 1% рослин. За перевищення показників ЕПШ проти листогризучих фітофагів застосовують актару, в.г., 0,08 кг/га, актеллік, к.е., 1-2 л/га, фуфанон, к.е., 1-2,5 л/га, дурсбан, к.е., 1,5-2,5 л/га; від попелиць, мінуючих мух, інших сисних шкідників – актеллік, к.е., золон, к.е., 1-2,5 л/га, Бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га, інші препарати. Проти совок в період відкладання яєць застосовують трихограму (20-30 тис. особин на гектар).

Короткочасні теплі дощі, ранкові рясні роси і температури повітря в межах +21ºС сприятимуть розвитку церкоспорозу у посівах буряків, насамперед кормових та столових. Надалі церкоспороз розвиватиметься в посівах повсюдно. За температури 20…25°С і відносної вологості повітря вище 70% у посівах поширюватиметься пероноспороз, альтернаріоз, рамуляріоз, борошниста роса, фомоз, інші хвороби листків. Вірусні жовтяницю і мозаїку поширюватимуть сисні комахи (попелиці, цикадки, клопи). Надмірне зволоження, пересушування або ущільнення ґрунту сприятимуть розвитку хвороб коренеплодів (гнилей, дуплистості, парші).

За появи ознак пероноспорозу рослини буряків оздоровлюють акробатом, в.г., 2 кг/га, емінентом, в.м.е., 0,8 л/га; за появи окремих плям церкоспорозу на 3-5% рослин проводять обприскування дитаном, ЗП, 0,3-0,4 л/га, фіталом, в.р.к., 1,5 л/га; при ураженні борошнистою росою 5-10% рослин – аканто плюс, к.с., 0,5-0,75 л/га, амістар Екстра, к.с., 0,5-0,75 л/га, колфуго Супер, в.с., 2 л/га, рекс Дуо, к.с., 0,4-0,6 л/га, альто супер, к.е., 0,5 л/га. За наростання хвороб – повторно через 12-15, після обробки фундазолом через 20-25 днів, не забуваючи про чергування фунгіцидів.

 

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ КАРТОПЛІ ТА ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР

В агроценозах пасльонових культур шкодитимуть жуки і личинки колорадського жука, продовжиться спарювання імаго та яйцекладка, а наприкінці липня вийдуть жуки літнього покоління. Інтенсивне заселення рослин картоплі, томатів, інших пасльонових відбуватиметься за теплої і сонячної погоди. При температурі вище 26°С і вологості 58…75% спостерігатиметься прискорений розвиток усіх стадій фітофага і, відповідно, зростатиме його шкідливість, особливо у посівах середніх і пізніх сортів картоплі. Захищають посіви культури обприскуванням актарою, в.г., 0,06-0,08 кг/га, конфідором максі, корагеном, к.с., 0,05-0,06 л/га, бульдоком, к.е., 0,25 л/га, моспіланом, р.п., 0,02-0,025 кг/га, томати - карате зеоном, мк.с., 0,1 л/га, актофітом, к.е., 0,3-0,4 л/га, ін.

За відносної вологості повітря понад 87%, температури 20…25°С, рясних рос пасльонові культури інфікуватимуть альтернаріоз, фітофтороз. Для оздоровлення картоплі, томатів від комплексу хвороб застосовують акробат, з.п., 2 кг/га, татту, к.с., 2-3 л/га, інфініто, к.с., 1,2-1,6 л/га, інші.

Рослини капусти пошкоджуватиме попелиця, гусінь капустяної, інших совок, біланів, молі, високий рівень шкідливості яких ймовірний при встановленні помірної вологості повітря та оптимальних температур. Захист доцільно проводити за чисельності гусені совок більше 5 екз. на кожну з 5% і більше заселених рослин пізньої капусти, молі, біланів 2-5 екз. на 10% заселених рослин одним з препаратів: діазинон, к.е., діазол, в.е., 1 л/га, димілін, з.п., 0,08-0,12 кг/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га. При заселенні капустяною попелицею 5-10% рослин посіви обприскують золоном, к.е., 1,6-2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, актарою, в.г., 0,6-0,8 кг/га, або аналогами.

Кабачки, огірки, інші гарбузові культури пошкоджуватимуть баштанна попелиця, подекуди тютюновий трипс, розвиток і шкідливість яких у липні зростатиме за умов спекотної, помірно вологої погоди. Знешкоджують сисних комах обприскуванням рослин карате зеоном, мк.с., 0,1 л/га, актелліком, к.е., 0,3-1,5 л/га.

За умови частого випадання дощів, різких перепадів денних і нічних температур зростатиме ураження гарбузових бактеріозом, пероноспорозом, антракнозом, іншими хворобами. Вказані погодні умови сприятимуть розвитку пероноспорозу цибулі, огірків, для оздоровлення яких застосовують алльєт, з.п., 1,2-2 кг/га, ридоміл Голд, в.г., 2,5 кг/га, інші препарати.

 

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

На яблуні, груші, деревах кісточкових культур посилиться шкідливість гусені яблуневої та інших видів плодожерок першого покоління, листовійок, шовкопрядів, сисних шкідників (попелиць, кліщів, медяниць, щитівок), інших комах. Скрізь призупиниться шкідливість листогризучих шкідників (розанової листокрутки, яблуневої молі), вони літатимуть і відкладатимуть зимуючі яйця. Гусінь молодших віків білана жилкуватого і золотогуза скелетуватимуть листки. Повсюдно личинки яблуневої плодожерки дохарчовуватимуться, частина їх відійде у зимову діапаузу, інша частина заляльковуватиметься. Наприкінці місяця можлива поява другої генерації фітофага, личинки якого пошкоджуватимуть плоди яблуні осінніх і зимових сортів. Значної шкоди гусінь яблуневої плодожерки завдаватиме передусім незахищеним садам. У плодах вишні і черешні пізніх сортів дохарчовуватимуться личинки вишневої мухи, які наприкінці липня залялькуються і зимуватимуть в ґрунті.

Суха і спекотна погода сприятиме розвитку борошнистої роси, передусім на сприйнятливих сортах зерняткових та кісточкових плодових культур. За теплої, з частими дощами і росами погоди, відбуватиметься масовий розвиток парші, моніліозу, кучерявості листків персика, плямистостей листя.

За показників порогу шкідливості гусені яблуневої плодожерки, а також проти рухомих личинок щитівок і несправжніх щитівок, мінуючих молей, кліщів, червиці в’їдливої зерняткові сади обробляють диміліном, з.п., 0,6 кг/га, інгавітом, в.р.к., 0,2 л/га, матчем, к.е., 1 л/га, нурелом Д, к.е., 1-1,5 л/га з додаванням проти парші, плодової гнилі, борошнистої роси, інших хвороб еупарену, з.п., 2-2,5 кг/га, скали, к.с., 0,75 л/га, терселу, в.г., 2-2,5 кг/га. Після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові дерева оздоровлюють від кокомікозу хорусом, в.г., 0,25-0,3 л/га, або фіталом, в.р.к., 2 л/га. При роботі з засобами захисту рослин обов’язково дотримуються загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.

 

Фото з відкритих джерел.