Старосамбірська

районна державна адміністрація

Прогноз розвитку та поширення найважливіших шкідників та хвороб сільськогосподарських культур в червні 2020 року

Антициклонний тип погодних умов, що переважав протягом останніх декад,негативно вплинув на ріст і розвиток сільськогосподарських культур,зате спостерігається прискорення розвитку фітопатогенів, зростатиме шкідливість комах та інтенсивніше розвиватимуться збудники хвороб культур, значно збільшиться забур’янення в агроценозах.

Існуючі у травні погодно-кліматичні умови сприятимуть прогресуванню розвитку та поширенню шкідників і хвороб різної етіології у посівах сільськогосподарських рослин в червні місяці. Моніторинг фітосанітарного стану агрокультур матиме важливе значення у регулюванні чисельності шкідливих організмів та своєчасному застосуванні засобів захисту рослин.

БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

У першій половині червня завершиться літ і яйцекладка метеликів озимої та інших підгризаючих совок, надалі спостерігатиметься виплодження гусені, їх живлення й шкідливість. Зазначені шкідники становитимуть загрозу в окремих господарствах, де планують випуск совкової форми трихограми у посівах цукрових буряків, овочевих, інших культур. В посівах просапних, овочевих культур, багаторічних трав шкодитиме гусінь капустяної, городньої, люцернової, інших видів листогризучих совок. За наявності квітучої рослинності і теплої помірно вологої погоди під час льоту метеликів існуватимуть оптимальні умови для розвитку більшості видів совок, що підвищуватиме плодючість самиць, і, відповідно, чисельність гусені. На початку та під час масового відкладання яєць метеликами совок суттєво обмежуватиме їх чисельність яйцеїд-трихограма. Перший випуск паразита (30–40 тис. на 1га) проводять за чисельності не менше 4–5 яєць на 1 кв.м (перше покоління); 7–8 яєць на 1 кв.м (друге покоління) для совок з груповою яйцекладкою (капустяна, ін.) та 15 яєць на 100 рослин за поодинокої яйцекладки (совка-гамма, ін.). Після виплодження гусені совок за чисельності у посівах кукурудзи, соняшника, картоплі, інших просапних культур понад 3-8, озимої пшениці 2-3, цукрових буряків 1-2 екз. на кв.м при заселенні совкою 5% рослин використання біопрепаратів або інсектицидів є доцільним. З хімічних засобів проти листогризучих совок застосовують фосфорорганічні (золон, к.е., 1,6-2,0 л/га; ін.) або піретроїдні інсектициди (альтекс, КЕ, 0,10-0,15 л/га; децис ф-Люкс, КЕ, 0,25-0,3 л/га; сумі-альфа, КЕ, 0,2 л/га; ф'юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, або аналоги). Ефективними у посадках капусти є гормональні препарати (дімілін, з.п., 0,08-0,12 кг/га; матч, к.е., 0,4 л/га; номолт, к.с., 0,3 л/га) та екологічно безпечні мікробіопрепарати (бітоксибацилін, р., 2-3 кг/га, лепідоцид, в.р., 1,5-2 кг/га тощо), які застосовують проти гусені 1-2 віків.

Скрізь у червні відбуватиметься заляльковування гусені стеблового (кукурудзяного) метелика. Залежно від ґрунтово-кліматичної зони посилюватиметься інтенсивність льоту метеликів та відкладання ними яєць у посівах кукурудзи, хмелю, соняшнику, інших товстостеблих культур. Оптимальними для реалізації потенційної плодючості метеликів (250-400 яєць на одну самицю) є температура 18…30°С та вологість понад 70%, для розвитку яєць t° 25°С та вологість повітря 90…100%. Випуск трихограми на початку і під час масової яйцекладки, знищення бур'янів та квітучих нектароносів, міжрядні розпушування просапних культур обмежуватимуть чисельність і шкідливість гусені фітофага.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

На початку червня в окремих посівах озимих і ярих колосових культур завершуватимуться яйцекладка та відродження личинок клопа - шкідливої черепашки, маврського клопа, інших видів хлібних клопів. Через тривале в часі відкладання яєць та відродження личинок, у посівах одночасно зустрічатимуться перезимувалі клопи, яйця й личинки різних віків. Масове відродження та вихід личинок на колос відбуватиметься у другій половині червня. При пошкодженні ними зерна в колосі погіршується якість клейковини, посівні та фуражні властивості зерна пшениці та ячменю. Найбільшої шкоди завдаватимуть личинки старших віків і клопи нового покоління, в яких цикл розвитку завершиться за умови живлення зерном.

Захист колосу від клопа - черепашки проводять впродовж 10-12 днів від завершення відродження личинок до появи їх четвертого віку. Оптимальним строком проведення є наявність в посівах 15-30% личинок третього віку, що свідчить про відродження переважної більшості личинок. За наявності 2 і більше личинок клопа на кв.м у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на решті посівів 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10 личинок на кв.м для збереження технологічних і посівних якостей зерна, зокрема насіннєвого, проводять захисні обробки інсектицидами на основі тіаметоксаму (актара, в.г., 0,1-0,14 л/га), циперметрину (арріво, к.е., 0,2 л/га), диметоату (данадим стабільний, к.е., 1-1,5 л/га), хлорпірифос + циперметрин (нурел Д, к.е., 0,75-1 л/га), або аналогами. Ці препарати ефективні також і проти багатьох інших спеціалізованих фітофагів зернових колосових культур.

Повсюди продовжать розмножуватись та пошкоджувати зерно в колосках злакові попелиці, осередково фітосанітарне значення матимуть трипси, цикадки. За умов теплої сухої погоди червня (температура повітря 29…30°С, вологість 35…50%) і надпорогової чисельності ці шкідники значно знижуватимуть вагу зерна, що спричинятиме кількісні втрати врожаю. За підвищеної температури і високої вологості повітря можливе повсюдне збільшення чисельності й шкідливості цикадок, і разом з тим поширення вірусних, зокрема, смугастою цикадкою, та мікоплазмових хвороб зернових культур. В цілому, шкідливість сисних фітофагів зменшуватиметься за огрубіння зерна.

Під час наливу зерна триватиме вихід з ґрунту і живлення в колосках жуків хлібної жужелиці (туруна) та хлібних жуків. Шкідливість імаго проявлятиметься через пошкодження зав'язі та вмісту зерна хлібних злаків, що обумовить зниження їх врожайності. У цей же період на окремих посівах поліської і лісостепової зон області значної шкоди завдаватиме зернова совка, гусінь першого віку якої спочатку вгризатиметься в середину зерна, а потім ним живитиметься. В подальшому гусінь четвертого віку об’їдатиме зерно зовні, часто знищуючи його повністю. Живлення гусені триватиме до збирання врожаю.

Відчутної шкоди ярим зерновим культурам можуть завдати хлібна п'явиця, злакові мухи (гессенська, шведські), хлібні блішки, трачі, інші фітофаги, шкідливість яких зростатиме за сприятливої погоди червня (помірні температури повітря та опади).

Проти вищезазначених шкідників ефективними будуть інсектициди, дозволені для використання в посівах зернових колосових культур. Ярі зернові за наявності на кв.м 10-30 жуків п’явиці, 40-50 екз. на 100 п.с. злакових мух, 40-50 екз. на колос личинок трипсів, 15-25 екз. попелиць на стебло — проводять обробки в крайових смугах або всуціль поля альфа-циперметрином (альтекс, КЕ, блискавка, КЕ, фастак, КЕ за норми 0,1-0,15 л/га), диметоатом (бі-58 новий, к.е., 1,5 л/га; біммер, к.е., 1-1,5 л/га), лямбда-цигалотрином (карате зеон, мк.с., 0,15-0,2 л/га), тіаклоприд + дельтаметрин (протеус, МД, 0,5-0,75 л/га), тощо.

В першій половині червня актуальною залишатиметься загроза захворювання зернових культур грибковими хворобами, зокрема, борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою та жовтою іржею, темно-бурою плямистістю, піренофорозом, ринхоспоріозом, кореневими гнилями, які поширені, передусім, в загущених посівах на добрих агрофонах. Вищевказані хвороби, а також гельмінтоспоріоз звичайний й сітчаста плямистість розвиватимуться в посівах ярої пшениці та ячменю. Розвиток кореневих гнилей обумовлюватиме осередковий або розсіяний розвиток білоколосості та щуплозерності.

У фазу колосіння зернових культур відбуватиметься ураження сприйнятливих, добре розвинутих, загущених посівів летучою, твердою, іншими видами сажок. За підвищеної вологості і температури повітря 28…30°С на колосках розвиватимуться альтернаріоз, септоріоз, оливкова пліснява, фузаріоз. Особливо небезпечним може бути раннє ураження колоса фузаріозом, зокрема, у фазу цвітіння, що створюватиме передумови формування щуплого неповноцінного зерна з низькою чи зовсім втраченою життєздатністю. Запізнення на 4 дні з обприскуванням від цієї хвороби під час цвітіння 50% рослин викликає зниження ефективності обробки фунгіцидами, оскільки більш пізні обробки не впливають на розвиток патогена. Для попередження забруднення зерна фузарієвими мікотоксинами посіви захищають фунгіцидами на основі тіофанат-метилу (топсін-М, ЗП, 1,0 л/га, ін.) у суміші з азольними препаратами (ікарус, ЕВ, 1,0 л/га; колосаль, КЕ, 1,0 л/га; солігор, КЕ, 0,9-1,0 л/га; титул Дуо, ККР, 0,25 л/га, ін.). За швидкого наростання захворювань листкової поверхні, а також колоса, висока ефективність оздоровлення рослин під час формування зернівок досягається обприскуванням одним з фунгіцидів: абакус, мк.е., 1,25-1,75 л/га; альто супер, к.е., 0,4-0,5 л/га; амістар екстра, КС, 0,5-0,75 л/га; бампер супер, КЕ, 0,8-1,2 л/га; імпакт Т, к.с., 1 л/га; колосаль, КЕ, 1 л/га; рекс Дуо, к.е., 0,6 л/га; супрім, в.е., 0,75-1,5 л/га; фалькон, КЕ, 0,6 л/га; фолікур, ЕВ, 1 л/га, або іншими.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР ТА БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ

У посівах сої розвиватимуться й шкодитимуть личинки та жуки бульбочкових довгоносиків, попелиць, місцями - гусінь листокруток, п`ядунів, листогризучих совок, павутинний кліщ, які за сприятливих погодних умов та при відсутності захисних заходів можуть завдати шкоди посівам культури. Підвищена вологість і температура повітря 18…26°С сприятимуть поширенню мікоінфекцій сої, зокрема, аскохітозу, пероноспорозу, альтернаріозу, білої гнилі або склеротиніозу, тощо. За встановлення сухої і теплої погоди можливий розвиток фузаріозного в`янення.

При перевищенні допустимого порогу шкідливості 8-15 жуків бульбочкових довгоносиків на кв.м, 2-5 люцернового клопа на рослину, 250-300 попелиць на 10 п.с. посіви сої захищають фозалоном (золон, к.е., 2,5-3 л/га), імідаклоприд + бетацифлутрин (коннект, КС, 0,4-0,5 л/га), спіродіклофеном (енвідор, КС, 0,4-0,5 л/га), біфентрином (цезар, к.е., 0,2 л/га), іншими. Від павутинного кліща посіви обприскують акарицидами на основі фенпіроксимату (ортус, КС, 0,7-0,9 л/га). В насіннєвих посівах обприскування проводять після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції, а уражені вірусами рослини видаляють.

Після підкошування багаторічних трав розвиватимуться й шкодитимуть листковий люцерновий довгоносик, насіннєїди (тихіус, апіон), люцернова товстоніжка, клопи, попелиці, гусінь совок і п`ядунів, інші фітофаги. За умов дощової і теплої погоди в травах прогресуватимуть темно-бура плямистість, антракноз, аскохітоз, інші хвороби.

Захисне значення в посівах люцерни мають своєчасні підкоси: для одержання насіння з проміжного укосу у фазу масової бутонізації, з другого – до чи на початку цвітіння, з обов`язковим вивезенням зеленої маси з полів. Після підкошування насіннєвих ділянок в період стеблування – бутонізації люцерни за наявності 5-8 жуків, або 20-30 личинок фітономуса, 15-20 клопів сліпняків, 20-25 жуків люцернової товстоніжки, 500-600 попелиць на 100 п.с., 20-30 жуків тихіуса, 8-10 гус. совок на кв.м) посіви обробляють піриміфос-метилом (актеллік, КЕ, 1 л/га), диметоатом (бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га), фозалоном (золон, к.е., 1,4-2,8 л/га).

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

В посівах озимого ріпаку в під час дозрівання насіння розвиватимуться шкідники та хвороби, які впливають на формування врожаю. Зокрема, на озимому ріпаку фітосанітарне значення матимуть капустяна стручкова галиця, осередково ріпаковий трач, хрестоцвіті клопи, попелиця, білани. На ярому ріпаку розвиватимуться ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, хрестоцвіті клопи, попелиці, осередково білани, трач, листогризучі совки. Посіви ярого ріпаку захищають наприкінці бутонізації за надпорогової чисельності фітофагів (5-6 жуків на рослину квіткоїда, прихованохоботників; 10% заселених рослин попелицею) одним з дозволених у «Переліку» інсектицидів (біскайя, МД, 0,25 л/га; вантекс, мк.с., 0,04-0,06 л/га; карате Зеон, к.с., 0,15 л/га; моспілан, ВП, 0,12 кг/га або аналогами), враховуючи призначення урожаю на технічні, насіннєві або харчові цілі.

За підвищеної вологості у вигляді опадів чи роси на стеблах, листках, стручках ріпаку розвиватимуться фомоз, несправжня борошниста роса, сіра гниль, які обумовлюють формування щуплого насіння з низькими посівними і технічними якостями. Інфікування стручків альтернаріозом викликатиме передчасне дозрівання ріпаку, яке проявляється у формуванні недорозвиненого насіння і розтріскуванні стручків. Для обмеження розвитку хвороб ріпаку застосовують триазольні препарати (фолікур, ЕВ, 1,0 л/га, карамба, в.р., 0,75-1,25 л/га, ін.).

У передзбиральний період для зменшення розтріскування стручків ріпаку та, відповідно, для зниження передзбиральних і збиральних втрат врожаю посіви обробляють полімерним ад'ювантом латісс, КЕ, 0,5-1,0 л/га; рапсол, в.р., 1,0-1,5 л/га; еластік, к.е., 0,5-0,7 л/га; нью філм, к.е., 0,7 л/га, або іншими. На засмічених бур'янами посівах культури використовують склеювачі в композиціях з препаратами на основі гліфосату або глюфосинату амонію у рекомендованих дозах при побурінні 70% стручків і вологої погоди перед збиранням (за 14 днів), але за умов вологості насіння не нижче 30-35%.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ КАРТОПЛІ ТА ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР

При встановленні сухої і спекотної погоди (t° вище 26°С, вологість 58-75%) ймовірний прискорений розвиток усіх фаз колорадського жука, що сприятиме зростанню його шкідливості у посівах картоплі та інших пасльонових культур. За масової появи личинок 1-2 віків (10-20 екз./росл. при 8-10% заселенні), рослини обприскують інсектицидами на основі імідаклоприду (конфідор, РК, 0,2-0,25 л/га; бомбардир, ВГ, 0,045-0,05 кг/га, ін.), тіаметоксаму (актара, в.г., 0,06-0,08 кг/га; енжіо, к.с., 0,18 л/га), клотіанідину (дантоп, ВГ, 0,035-0,045 кг/га), тіаклоприду (каліпсо, КС, 0,1-0,2 л/га), піретроїдів (вантекс, мк.с., 0,07 л/га; карате, к.е., 0,1 л/га), ін.

За відносної вологості повітря понад 87% та оптимальної температури 20…25°С рослини пасльонових інфікуватимуть альтернаріоз, фітофтороз. Захищають картоплю від хвороб профілактично під час бутонізації - цвітіння, помідори - за появи плям фітофторозу на картоплі, застосовуючи акробат МЦ, в.г., 2 кг/га, ридоміл Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, татту, к.с., 3 л/га, планриз, в.с., 2 л/га, ін. Слід зазначити, що планриз проявляє антифітофторозну активність, виявляючи стримую-чий вплив при ураженні листя і спороутворенні, інгібує проростання конідій гриба на 75-95%, при обробках ураження листя знижується на 73%, спороутворення на 49%.

Помірна вологість та температура повітря 20…26°С сприятимуть розвитку і шкідливості на рослинах капусти гусені біланів, молі, совок. Ранні та середньостиглі сорти заселятимуть капустяна попелиця, блішки, личинки капустяної мухи, осередково бариди, клопи, прихованохоботники. За чисельності гусені совок 1-2 екз. на рослину ранньої чи 5% і більше заселених рослин пізньої капусти, молі, біланів 2-5 екз. на 10% заселених рослин промислові посіви захищають тіаметоксамом (актара, к.с., 0.07-0,09 л/га), лямбда-цигалотрин+тіаметоксам (енжіо, к.с., 0,18 л/га). Проти попелиці при заселенні 5-10% рослин застосовують фосфорорганіку (золон, к.е., 1,6-2 л/га), нікотиноїди (актара, к.е., 0,07-0,09 л/га) тощо.

Рослинам цибулі суттєвої шкоди завдаватимуть личинки цибулевої мухи, прихованохоботник, за посушливих умов ймовірний інтенсивний розвиток тютюнового трипса. Підвищена вологість повітря понад 87% та оптимальна температура 20…25°С обумовлять повсюдний розвиток пероноспорозу, від якого цибулю обприскують альєттом, з.п., 1,2-2 кг/га, ридомілом Голд, в.г., 2,5 кг/га, ін.

На початку червня в посівах столових буряків шкодитимуть бурякова мінуюча муха, личинки якої після відродження вгризаються в листок і живляться його паренхімою, внаслідок чого утворюється міна у вигляді світлої плями. Осередково фітосанітарне значення матимуть звичайний і сірий бурякові довгоносики, бурякові блішки, крихітка, щитоноски, дротяники і несправжні дротяники, гусінь підгризаючих і листогризучих совок. За підвищеної вологості та достатньої кількості тепла шкодитиме бурякова листкова попелиця, завдяки якій збільшується ймовірність ураження посівів вірусними хворобами. Перші крайові обприскування буряків шириною 40-60м проводять за появи попелиць на 1% рослин з краю поля, суцільні обприскування – при заселенні поодинокими колоніями цих сисних фітофагів більше 1% рослин. За співвідношення ентомофаг : попелиця 1:30 або ураження 30 особин попелиць хворобами обробки інсектицидами не доцільні. При перевищенні показників ЕПШ проти бурякових довгоносиків, блішок, щитоносок, крихітки посіви обприскують тіаметоксамом (актара, в.г., 0,08 кг/га), піриміфос-метилом (актеллік, КЕ, 1 л/га), малатіоном (фуфанон, КЕ, 1-2,5 л/га), хлорпірифосом (дурсбан, к.е., 1,5-2,5 л/га); проти мінуючих мух, листкової попелиці, інших сисних шкідників одним з препаратів – актеллік, КЕ, золон, к.е., 1-2,5 л/га; бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га, або аналогами. Проти листогризучих і підгризаючих совок в період відкладання яєць вносять трихограму (20-30 тис. особин на гектар).

За дощової і прохолодної погоди центральні листки столових буряків уражуватиме пероноспороз,а також проявиться альтернаріоз. При випаданні рясної ранкової роси, температури близько 20ºС, періодичних дощів і відносної вологості повітря понад 80% розвиватиметься церкоспороз. Через недостатнє забезпечення рослин елементами живлення за умов посухи чи зливових дощів можливий прояв хвороби голодування рослин. При появі ознак пероноспорозу посіви столових буряків оздоровлюють диметоморф+манкоцеб (акробат МЦ, в.г., 2 кг/га). За появи окремих плям церкоспорозу на 3-5% рослин проводять обробки манкоцебом (дітан, ЗП, 2-3 л/га), флутріафолом (імпакт, КС, 0,125 л/га) тощо. При ураженні рослин борошнистою росою посіви обприскують карбендазимом (колфуго супер, в.с., 2 л/га), тебуконазол+прохлораз (замір, ВЕ, 0,75-1 л/га), або іншими.

Кабачки, огірки, інші гарбузові культури пошкоджуватимуть баштанна попелиця, тютюновий трипс, павутинний кліщ. З хвороб проявлятимуться пероноспороз, бактеріози, антракноз, борошниста роса. Від сисних комах гарбузові культури захищають актелліком, КЕ, 0,3-1,5 л/га, карате зеоном, к.е., 0,1 л/га, від хвороб огірків – луна експіріенс, КС, 0,35-0,75 л/га, медян екстра, к.с., 2-2,5 л/га, або інші фунгіциди.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

За теплої і посушливої погоди червня повсюди у яблуневих садах зростатиме чисельність та шкідливість сисних фітофагів (кліщів, попелиць, медяниць, щитівок, несправжніх щитівок). Молоді жуки яблуневого квіткоїда скелетуватимуть листя дерев, в кінці червня вони перейдуть у літню діапаузу. В незахищених садах метелики білана жилкуватого відкладатимуть яйця, через 2-3 тижні відроджуватиметься гусінь; закінчить живлення і заляльковуватиметься гусінь золотогуза, розанової листокрутки, шовкопрядів, яблуневої молі, згодом вилітатимуть метелики і відкладатимуть яйця. На початку червня завершуватиметься літ і яйцекладка метеликів яблуневої плодожерки, повсюди живитиметься гусінь фітофага першого покоління. Личинки яблуневого і грушевого плодових трачів пошкоджуватимуть плоди, виїдаючи насіннєву камеру. Личинки сливового трача живитимуться плодами сливи, що спричинятиме завчасне їх опадання. Вишнева муха відкладатиме яйця в плоди вишні й черешні середніх і пізніх сортів, де розвиватимуться її личинки.

В період масового відкладання яєць, на початку відродження гусені першої генерації яблуневої плодожерки, сади обробляють фосфорорганічними інсектицидами (золон, к.е., 2,5-3 л/га; бі-58 новий, к.е., 0,8-2 л/га, ін.) з додаванням проти хвороб рекомендованих препаратів. Грушеві насадження за масового льоту метеликів грушевої плодожерки, орієнтовно через 40 днів після цвітіння пізніх сортів, обприскують золоном, к.е., 2,5-3 л/га, сумітіоном, КЕ, 1,6-3 л/га, децисом профі, ВГ, 0,1 кг/га, з додаванням проти хвороб дозволених фунгіцидів та дотримуючись чергування препаратів.

Спека та висока вологість повітря сприятимуть повсюдному поширенню в зерняткових і кісточкових насадженнях борошнистої роси, плодової гнилі. Прохолодна погода на фоні значних опадів сприятиме масовій появі кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, у яблуневих і грушевих садах - розвитку парші. Сорти вишні й черешні середнього та пізнього строків достигання, не пізніше, як за 20 днів до початку збору врожаю, проти вишневої мухи, кокомікозу, плодової гнилі захищають сумітіоном, КЕ, 1-2 л/га, актелліком, КЕ, 0,8-1,2 л/га або каліпсо, КС, 0,25-0,3 л/га з додаванням топсину-М, ЗП, 1 кг/га, світчу, в.г., 0,75-1 кг/га, або сігнуму, ВГ, 1-1,25 кг/га.

Слід зазначити, що при роботі з засобами захисту рослин необхідно дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.

Начальник                                                                           Євгеній БАРКИТ

Конституція України

 

                                    

Львівська обласна державна адміністрація

Новини