Старосамбірська

районна державна адміністрація

Історична довідка про Старосамбірський район

 Старосамбірський район було утворено в 1939 році. У сучасних межах район займає площу 1245,1 кв.км., в тому числі гірська частина – 970 кв.км. За розмірами район займає п’яте місце в області. Розташований у південно – західній частині Львівської області і межує із східної сторони з Самбірським і Дрогобицькими районами, з північної – з Мостиським, з південної – Турківським, а на заході – з Республікою Польща, що дає можливість і оптимальні умови для транскордонної співпраці з західними європейськими державами. 

Природні умови є різноманітними: на півночі району розкинулась Дністро-Сянська низовина, яка переходить в Прикарпатське передгір`я, в центральній частині та на півдні - Східні Бескиди. Найвищою горою є Магура Ломнянська (1022 м над рівнем моря).

В структурі адміністративних одиниць району – 115 населених пунктів, в тому числі три міста: Старий Самбір, Добромиль, Хирів та два селища міського типу: Стара Сіль і Нижанковичі.

Старосамбірщина – справді перлина Бойківщини. Вона народила і виколисала таких світочів Української культури, як письменник Юрій Кміт, педагоги Стефан Дубравський і Антін Княжинський, археолог Ярослав Пастернак, актор Володимир Глухий, скульптор  Дмитро Кривавич. 

Цей благодатний край сходили письменники Іван Франко, Ірина Вільде, Іван Филипчак. Тут творили художниця, лауреат державної премії ім.Т.Шевченка Олена Кульчицька та поетеса Уляна Кравченко. 

Єпископ Амброзій Сенишин, фольклорист – етнограф Михайло Зубрицький, громадсько -  культурні діячі Станіслав Дашо, Іван Яворський, Юрій Носалевич, Степан Подольський – ось неповний перелік імен краян, уславлених працею задля теперішнього і майбутнього України. 

На Старосамбірщині похований князь Лев (Лаврівський монастир) – син короля Данила Галицького. Тут у 1853 році (с.Стрілки) працював парахом місцевої церкви автор музики національного Гімну “Ще не вмерла  Україна” Михайло Вербицький. 

Центром Старосамбірського району є місто Старий Самбір, яке засноване у 1199 році, розташоване у верхів’ї Дністра і Прикарпатті на залізничній лінії та шосе Самбір – Ужгород, за 98 км від Львова. Коли поселення у 1241 році було зруйноване монголо-татарами, частина мешканців переселилася до с.Погонич і заснувала поселення Новий Самбір. З 1390 року місто і почало називатися Старим Самбором або Старим Містом, на відміну від Нового Самбора. Невдовзі Новий Самбір став просто Самбором. У 1553 році Старий Самбір дістав привілей Магдебурзького права. 

Населення району складає 77,693 тис. чоловік станом на 1 жовтня 2017 року.

Історія Старого Самбора і району сягає, по меншій мірі, ХІІ ст., в якому основним заняттям населення було ткацтво.

В ХVІ ст. в місті як і по всій окрузі діяли різницький, пекарський, ковальський, ткацький, шевський, кравецький та подекуди, кушнірський цехи. Люди масово займалися сільським господарством.

Крім Старого Самбора, на території теперішнього  району знаходяться  два міста - Добромиль і Хирів. У ХV столітті всі вони зазнали татарського нападу. За плечима округи, а згодом повіту і району, роки правління двох імперій – австро–угорської і радянської, праця під владою панської Польщі, німецько–фашистської окупації.

Старосамбірщина знаходиться на перетині багатьох важливих транспортних магістралей. Через територію проходять автомобільні дороги державного значення Львів-Ужгород, Нижанковичі-Стрий, КПП "Смільниця" - Старий Самбір. Довжина автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям – 495,3 км. У районі знаходиться сітка залізничних доріг. Вузловою є станція Хирів. Стратегічне значення має залізно-дорожна станція в м.Старий Самбір і м.Добромиль.

Через район проходить продуктопровід Самара-Рівне-Ужгород та газопровід через с.Дроздовичі на Перемишль (Польща).

Площа лісів складає 48,3% площі району, переважають смерека, сосна, дуб, ялиця, бук і граб. Живописні природні ландшафти Карпат, наявність природних мінеральних джерел мають надзвичайне лікувальне значення, створюють сприятливі умови для розвитку курортно-санаторної сітки і баз для відпочинку.

Зона колишнього санаторію в м.Добромилі має відповідний мікроклімат, займає 18 га. В минулому на даній території був розміщений санаторій на 400 місць з лікування кісткових захворювань на туберкульоз. В даний час на цій  території  облаштовано меморіальний комплекс жертв сталінського терору «Саліна» (у 1941 році в’язні Добромильської та Перемишльської тюрем і мирні жителі, свідки подій,  були скинуті в соляні шахти).

Край багатий на історичні події визвольних змагань Січового Стрілецтва та Української Повстанської Армії (с.Недільна, с.Соснівка, с.Стрільбичі тощо). На горі Діл, що неподалік с.Недільна у вересні 2017 року завершено роботи по будівництву «Вежі пам'яті», яка споруджувалась з ініціативи депутата Старосамбірської районної ради І.Піхоцького, за кошти меценатів. Останні роки на горі Діл організовуються та проводяться  традиційні заходи до дня воїнів УПА.  В  1992 році в с.Стрілки висипано могилу, в якій знайшли своє вічне пристанище невинні жертви більшовицького терору. Львівською залізницею в рамках реконструкції вокзалу і привокзальної площі станції «Стрілки» у 2009 році проведено заходи з облаштування і благоустрою Пантеону «Слава УПА», який був відкритий 6 травня 2010 року. 

На фасаді Княжпільської школи освячено меморіальну дошку полковнику УПА Дмитру Хадаю, а в 2012 році з ініціативи громади села, меценатів та спонсорів відновлено могилу. В цьому ж році  встановлено пам’ятний знак жертвам сталінських репресій – жителям с.Княжпіль. 13 жовтня 2012 року в с.Мігово Княжпільської сільської ради встановлено та освячено пам’ятний знак воїну УПА.

З ініціативи Львівської обласної ради, за підтримки депутата даної ради Ярослава Мудрого 21 листопада 2012 року в с.Волошиново та 4 грудня 2012 року в с.Торчиновичі встановлено пам’ятні знаки воїнам УПА.

На території Старосамбірського району функціонують 83 загальноосвітні навчальні заклади, 97 Народних домів, 103 заклади охорони здоров'я. 

Та найбільшу славу і гордість складають її люди, поміж яких виділяються: заслужений працівник сільського господарства України, кандидат сільськогосподарських наук Орест Андрушко, заслужені вчителі України Неоніла Улько, Михайло Рашкевич, Василь Максим, заслужені працівники культури України Микола Войтів та Володимир Шагала, кандидати медичних наук Євген Павелко, Юрій Войтів, доктор економічних наук, професор Орест Фурдичко, професор Львівського національного університету  ім.Івана Франка історик – Михайло Кріль.

Старосамбірщина багата пам’ятками історії культури, такі як руїни замку Гербуртів ХVІ століття, поблизу м.Добромиль, рештки замку ХІV століття в с.Муроване, монастирські комплекси в м.Добромилі та Лаврові. До речі, в першому з них, свої богословські науки пройшов на почату нашого століття митрополит Андрей Шептицький. Пам’ятники дерев’яного народного будівництва збереглися в с.Бусовсько (церква) та с.Ясениця – Замкова (дзвіниця). Охороняються державою такі пам’ятки природи, як Спаський Камінь та парк у с.Міженці.

На території Старосамбірського району знаходиться 92 пам’ятки архітектурної спадщини, з них 29 - національного значення, які включені в державний реєстр нерухомих пам’яток України.

В районі функціонують дві музичні школи (міста Старий Самбір і Добромиль), місцеве радіомовлення, виходять газети: “Голос Прикарпаття”,  «Прикарпатська Ватра», «Коловорот», "Старосамбірщина 3000".

Старосамбірщина відзначається фольклорно – культурною роботою. В районі користуються авторитетом серед населення такі колективи, як:

 - Народний ансамбль "Прикарпатські безкиди" районного Народного дому;

 - Народний духовний оркестр "Дністряни" районного Народного дому;

 - Народний ансамбль пісні і музики "Відлуння Карпат" районного Народного дому;

 - Народна хорова капела "Дністер" районного Народного дому;

 - Народний ансамбль пісні і музики "Заспів" районного Народного дому;

 - Народний аматорський камерний хор "Реприза" районного Народного дому;

 - Народний сімейний колектив "Струни серця" районного Народного дому;

 - Народний ансамбль пісні і музики “Росинка” м.Добромиль;

 - Народний художньо-просвітницький колектив м.Добромиль;

 - Народний танцювальний колектив “Джерельце” м.Хирів;

 - Народний чоловічий хор “Стривігор” м.Хирів;

 - Народний драматичний колектив м.Хирів;

 - Народний художньо-просвітницький колектив м.Хирів;

 - Народний фольклорний колектив "Бойки" с.Стара Ропа; 

 - Народний фольклорний колектив «Надвечір'я» с.Велика Лінина;

 - Народний хор “Бойківщина” с.Стрілки; 

 - Народні музики «Моцні Бойки» с.Ріп’яна;

 - Народна капела “Світанок” м.Добромиль;

 - Народний хор "Візерунок" с.Стар'ява.