Старосамбірська

районна державна адміністрація

Потенціал для розвитку туризму

Старосамбірський район має значний природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал для розвитку туризму.

На Старосамбірщині налічується 19 об’єктів та територій природно-заповідного фонду різних рангів і категорій заповідання загальною площею 8733,96 га, що становить 7% від площі району, зокрема: 1 регіональний ландшафтний парк, 1 лісовий заказник, 10 пам’яток природи, 4 заповідні урочища, 3 парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва. У ряду природоохоронних об’єктів (регіональний ландшафтний парк “Верхньодністровські Бескиди”, пам’ятка садово-паркового мистецтва ХУІІІ ст. загальнодержавного значення “Міженецький парк”) існують передумови для розвитку широкого спектру форм екологічного туризму. Базовою формою екотуризму може стати пізнавальний природничий туризм, що має опиратися на розвинену мережу еколого-пізнавальних стежок та екологічних туристських маршрутів різної протяжності та рівня складності.

Унікальним туристичним об’єктом є і геологічна пам’ятка природи (залишок Ямненського пісковика) – скеля “Соколів (Чортів) камінь” між селами Спас і Бусовисько.

Особливу цінність складають гірські місцевості, придатні для гірськолижного та сільського туризму. Гірська частина Старосамбірщини займає загальну площу 965,0 км2, що становить 77,5% від площі району. Найбільш перспективними в цьому плані є с.Ясениця-Замкова, с.Ріп’яна, c.Грозьово (поблизу знаходиться найвища вершина Старосамбірщини – гора Магура Ломнянська, її висота – 1024 м. над рівнем моря) та ряд інших.

Пріоритетним напрямком розвитку туристичної індустрії району є сільський туризм. На Старосамбірщині налічується всього 110 сільських населених пунктів. Кожне село може привернути увагу туристів екологічно чистим довкіллям, мальовничими краєвидами і ландшафтами, збереженими народними звичаями, традиціями і обрядами, місцевою бойківською говіркою, розвитком народних промислів та ремесел (лозоплетіння, різьбярство, вишивання, рукоділля), національною домашньою кухнею, пам’ятками сакрального мистецтва.

Перспективним є релігійний (пілігримний) туризм. У районі є більше сотні дерев’яних церков різних епох, (найстаріші церкви – церква Св.Мучениці Параскевії в смт.Стара Сіль датована ХІУ ст., церква Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа (1460 р.) в смт.Стара Сіль, храм Зіслання Святого Духа (1464 р.) – народна назва Пастушкова церква в лісі поблизу с.Губичі), десятки унікальних мурованих храмів, костели, дзвіниці, придорожні каплиці, 2 монастирі чину Святого Василія Великого у м.Добромиль та с.Лаврів, каплиця Божої Матері в с.Биличах, що є місцями прощ.

Особливу цінність складають пам’ятки історико-архітектурної спадщини, які є найбільш атракційними туристичними об’єктами і сприяють розвитку пізнавального (краєзнавчого) туризму. На Старосамбірщині налічується 28 пам’яток архітектури загальнодержавного та 62 пам’ятки місцевого значення. На Сліпій горі в м.Добромиль збереглися руїни замку Гербуртів, в с.Муроване – залишки замку Мнішеків.

Сусідство на заході з Республікою Польща (протяжність межі державного кордону України з Республікою Польща по території Старосамбірського району становить 70 км) сприяє розвитку прикордонного (торгівельного) туризму. Крім цього, передбачається розширення мережі прикордонних переходів шляхом відкриття їх у смт.Нижанковичі та с.Мшанець. Розвиток згаданих аспектів сприятиме доброму комунікаційному сполученню Старосамбірщини з іншими регіонами держави та зарубіжжям, зробить район доступним та перспективним для розвитку туристично-рекреаційного бізнесу та міжнародної торгівлі.

Велике значення для розвитку транзитного туризму в районі мають транспортні шляхи. Старосамбірщина знаходиться на перетині багатьох важливих транспортних магістралей. Через територію Старосамбірського району проходять автомобільні дороги державного значення Львів – Ужгород, Чернівці – Івано-Франківськ – Старий Самбір – Нижанковичі, Старий Самбір – Хирів – Смільниця. На території Старосамбірщини знаходиться густа сітка залізничних і шосейних доріг. У південно-східній частині району проходить залізниця Львів-Чоп, майже по середині зі сходу на захід – залізниця Самбір-Хирів, яка у м.Хирів розгалужується на дві колії: одна йде з Хирова через с.Стар”ява до м.Нижні Устрики (Польща), а друга – через м.Добромиль і смт.Нижанковичі до м.Перемишль (Польща).

Сентиментальний (ностальгічний) туризм:

- визначними місцями польської історії та культури (костел Преображення Ісуса Христа в м.Добромиль, костел Св.Франциска в с.Рожеве, костел Св.Мартина в с.Нове Місто та с.Скелівка, костел Св.Миколая в м.Старий Самбір, костел Св.Анни в с.Сусідовичі, костел Св.Архистратига Михаїла в смт.Стара Сіль, костел Св.Йосифа в с.Болозів, костел Пресвятої Трійці в смт.Нижанковичі);

- німецькими колоніями (колишні німецькі колонії в м.Добромиль - Верхній та Нижній Енгельсбруни);

- єврейська історико-культурна спадщина (єврейське кладовище (кіркут) ХVІ ст. на околиці м.Старий Самбір).

Метою ностальгічного туризму є зацікавлення іноземців – вихідців з нашого району до відвідування родинних осель, цвинтарів тощо.

Кваліфікований туризм: пішохідний, велосипедний, водний, скелелазіння.

Для пішого і велотуризму розроблені спеціальні туристичні маршрути.

Заняття із скелелазіння можна практикувати на скелі “Соколів (Чортів) камінь”.

Для водних видів відпочинку і туризму найбільш придатними є річки Дністер, Стрв”яж, Вигор.

Надзвичайно багата і різноманітна фауна району сприяє розвитку, на період відкриття сезону полювання, мисливського туризму.

Перспективним напрямком розвитку туристичної галузі в районі є також лікувально-оздоровчий туризм. Важливим, хоч практично не використовуваним багатством району, є лікувальні мінеральні води типу “Нафтуся” в с.Смерічка (Ріп’янська сільська рада), де пробурено свердловини №№12,14,15 з дебетом мінеральних вод відповідно 40,5;130;13,7 м3/добу. Постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 року №1391 “Про внесення змін до переліку населених пунктів, віднесених до курортних” територію с.Смерічка оголошено курортною зоною. Наявність природних мінеральних джерел “Нафтуся” створюють тут сприятливі умови для розвитку мережі санаторно-курортних закладів та баз відпочинку.

Крім цього, урочище “Саліна” на околиці м.Добромиль (територія колишнього оздоровчого санаторію “Саліна”) завдяки природно-географічним умовам розташування характеризується сприятливими для лікування позалегеневих форм туберкульозу кліматичними умовами.

Тобто, об’єктивно оцінюючи потенціал району доцільно розвинути наступні види туризму: екологічний (зелений), гірськолижний, релігійний, краєзнавчий, культурно-пізнавальний, сільський, прикордонний, транзитний, сентиментальний (ностальгічний), мисливський, водний, лікувально-оздоровчий.